Відкрите звернення Громадської ради щодо призначення керівників закладів культури комунальної і державної власності

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ.

Не так давно широка громадськість щиро вітала появу законодавчих норм, внесених в минулому році депутатами Верховної Ради України до статті 21 Закону України „Про культуру”. Поява таких змін в Законі дозволила від літа 2016 року запровадити прогресивну європейську конкурсну процедуру щодо призначення керівників закладів культури комунальної і державної власності.

Але слід зазначити, що більш ніж річна практика застосування прийнятих законодавчих нововведень довела їхню значну недосконалість. Саме з цієї причини конкурси щодо визначення переможця серед кандидатів на посаду керівників закладів культури все частіше зазнають різноманітних маніпуляцій. Нас турбує, в першу чергу, використання процедури конкурсного добору на посади керівників закладів культури, які перебувають у сфері управління Мінкультури України, як засіб для провокування загострення політичної ситуації та нагнітання напруженості в суспільстві. Особливо показовими стосовно цього є нещодавні події довкола проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (далі -Заповідник).

Якраз через нечіткість виписаних в статті 213 норми Закону щодо участі громадських організацій у формуванні конкурсної комісії, до жеребкування було допущено велику кількість громадських організацій, напрямок діяльності яких немає нічого спільного із сферою діяльності Заповідника. Гак, нам не зрозуміло, яким чином подані кандидатури від таких громадських організацій як. наприклад: „Жіноче об’єднання „Гідність”, „Добро людям”, „Життя після війни , „Клуб шанувальників балету”, „Балетна спілка України”, „Спілка медиків України”, „Фонд документального кіно”, „Спілка учасників бойових дій в АTО , ^Український фонд захисту природи”, „Центр сімейної безпеки”, „Всеукраїнська ііюстрація”, „Федерація жінок за мир у всьому світі”, „Асоціація культурно-спортивного розвитку України”, „Реформи заради прогресу і ще багато їм подібних, збиралися оцінювати фаховість кандидатур, які подали документи для участі в конкурсі на зайняття посади керівника Заповідника.

Зовсім не дивно, що в результаті жеребкування до складу конкурсної комісії за квотою від громадськості (три члени комісії”) не потрапив жоден (!) представник від громадських організацій у сфері культури відповідного функціональної о спрямування, тобто від тих. які постійно займаються пам’яткоохоронною. музейною, реставраційною, мистсцькознавчою та історичною сферами діяльності.
Ще до завершення конкурсу, публічно на мітингах, прес-конференціях представники протестуючої громадськості та деякі члени конкурсної комісії висловлювали свою підтримку лише одному із кандидатів на посаду генерального директора Заповідника, не дотримуючись права рівності всіх кандидатів.

Але найбільше нас здивувало те. то п’ять членів конкурсної комісії на чолі з головою, не знайшли нічого кращого ніж звернутися 04.09.2017 року листом до Міністра культури з „вимогою” призначити діючого на той час генерального директора Заповідника, який одночасно був кандидатом на здобуття вакантної посади керівника, виконуючим обов’язки (далі – в. о.) генерального директора після закінчення терміну його контракту. За всю історію конкурсів, які проводило Мінкультури. така відверта та не прихована публічна підтримка одного із кандидатів зі сторони членів конкурсної комісії, ще до завершення конкурсної процедури, трапилася вперше. Хочемо нагадати членам конкурсної комісії, які підписали 04.09.2017 року згадану заяву, що вони грубо порушили принципову вимогу до члена конкурсної комісії – «неупередженості та незалежності», визначену пунктом 7 статті 213 згаданого вище Закону.

Більше того, після призначення Міністерством у виключно законний спосіб в. о. генерального директора Заповідника особу, яка не брала участь у конкурсі, розпочалися безпідставні публічні звинувачення керівництва Міністерства у перевищенні повноважень. На нашу думку, масована і вульгарна критика, тиск на центральний орган виконавчої влади викликані тим. що Мінкультури призначило „не ту особу” на посад)’ в. о. Заповідника.

Як нам стало відомо. 21 вересня 2017 р. на засіданні Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України було схвалено законопроект №6768 щодо вдосконалення конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального заклад)’ культури. Наразі йде підготовка до внесення законопроекту на погоджувальну рад)’. В підтриманому Комітетом проекті Закону передбачається внесення ряду змін до існуючих статей 211-215  В тому числі суттєвого уточнення в кращу сторону зазнали в законопроекті норми етапі 211 щодо правил участі громадських організацій у формуванні конкурсної комісії.
Звертаємося до Міністра культури України з проханням не оголошувати повторний конкурс на зайняття посади генерального директора Заповідника до тих пір. поки не будуть прийняті поправки до статей 211 – 215 Закону України „Про культуру”.

Звернення розглянуто і схвалено 27.09.2017 року на засіданні Комісії з питань культурної спадщини і культурних цінностей Громадської ради при МКУ. та підтримане членами Президії Громадської ради при Міністерстві культури України.

З повагою,
голова Громадської ради

Богдан Кожушко

Джерело: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245292416&cat_id=244940177

Advertisements
Опубліковано у Документи, Звернення, Комісія з охорони культурної спадщини. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s