Планування майбутнього початкової мистецької освіти: дослідження.

Андрій Бондаренко

Секретар Комісії з питань мистецтв та культурно-мистецької освіти

Громадської ради при Міністерстві культури України.

Мета дослідження – підготувати пропозиції щодо реформування початкової мистецької освіти.

Задачі дослідження

• дослідити актуальні проблеми майбутнього мистецьких шкіл;
• виявити найбільш затребувані напрямки реформування початкової мистецької освіти;
• проаналізувати рівень довіри мистецької громадськості до концепції реформ початкової мистецької освіти, запропонованої Міністерством культури України.

Методи дослідження

• відкрите прозоре опитування широких кіл мистецької громадськості (директори та викладачі ПСМНЗ, музиканти-виконавці, студенти-майбутні викладачі, зацікавлені батьки) на платформі Goolge forms;
• статистичний аналіз здобутих результатів.

1. Загальні очікування.

Опитування проводилось у термін 11-25 лютого 2017. Електронна адреса опитування – https://goo.gl/forms/t0dDAIp2BMVZDFQ93  Взяли участь 644 респонденти.

Питання: майбутнє мистецьких шкіл – що є найважливішим?

Результати:

Висновок: найбільші очікування пов’язані зі збереженням мережі ПСМНЗ, контингенту учнів та обсягу занять з учнями. Очікувані зміни стосуються модернізації шкіл та підвищення заробітної плати. Натомість пропозиції щодо економії бюджетних коштів та реформування не підтримуються.

2. Оцінка запропонованої міністерством реформи в цілому

Опитування триває з 25 лютого 2017 року. Електронна адреса опитування – https://goo.gl/forms/d3Mp37qGjSoiFeBl1 Станом на 28 лютого зібрано 300 голосів. Результати опитування:

2.1 Зміна загальної назв ПСМНЗ -> Мистецька школа:

– Не підтримується

2.2 Поділ на формальну і неформальну освіту

– Не підтримується

2.3 Що і як можна полегшувати?

– Більшістю учасників скорочення занять із жодної з дисциплін не підтримується.

2.4 Які саме змістовні зміни потрібні?

Затребуваними (>50%) є такі зміни:

• Комп’ютеризація і впровадження сучасних інтерактивних форм навчання
• Організація у школах майстер-класів від провідних викладачів,
• Розширення сфери публічних виступів учнів
• Організація у школах концертних виступів кращих виконавців

Відносно затребуваними (25-50%) є:

• Організація на базі музичних шкіл студій звукозапису
• Ширше залучення творів сучасних українських авторів
• Ширше залучення пластів української народної музики,
• Розширення кола дисциплін “за вибором”

Не підтримуються (<15%) пропозиції:

• Спрощення програми з музично-теоретичних дисциплін
• Спрощення програми з музичного інструменту (співу)
• Відмова від класичного репертуару

2.5 Питання відновлення субвенції з держбюджету

Питання: Чи доцільно відродити субвенції з держбюджету на діяльність ПСМНЗ?

Відновлення субвенції на потреби ПСМНЗ підтримується абсолютною більшістю респондентів.

2.6 Підтримка реформа в цілому

Питання: Чи підтримуєте Ви запропоновану Міністерством культури концепцію реформи початкових мистецьких навчальних закладів в цілому?

При цьому серед тих хто підтримує (8%):

Повністю підтримують реформи (з поділом на типи і зміною назви)	10	3,3%
Повністю підтримують реформи і допускають бодай якесь скорочення	8	2,6%

2.7 Загальна оцінка діяльності міністра культури

186 учасників поставили оцінку «3» і нижче. Серед них підтримують концепцію реформ, запропоновану міністерством лише 2 %, вагаються – 8%.

94 учасники поставили оцінку «4» і вище. Серед них підтримують реформу – 22%, вагаються – 38%.

41 учасник утримався від оцінки. Серед цієї категорії – не схвалює реформу жоден, 37% вагаються.

 

 

Висновки:

Опитування показує, що мистецька громадськість зацікавлена у напрямках реформ, що були би пов’язані з модернізацію матеріально-технічної бази (музичні інструменти, сучасні інтерактивні технології, комп’ютеризація), а також розширенням публічних форм роботи, таких як конкурси, концерти і  майстер-класи.

Натомість, не підтримується концепція щодо поділу дітей на тих, що здобувають «формальну» і тих, що здобувають «неформальну» освіту, не підтримуються ідеї щодо полегшення програми або скорочення годин на вивчення тих чи інших дисциплін, не вважається за доцільною і зміна назви закладів («мистецька школа» замість «ПСМНЗ»).

Реформування всупереч очікуванням громадськості може призвести до падіння довіри до міністра культури Євгена Нищука.

Таким чином запропоновану концепцію реформи слід переглянути з урахуванням актуальних очікувань мистецької громадськості.

 

 1 березня 2017

Андрій Бондаренко